Руслан Савлохов: «У збірній будуть ті, хто надійніше на міжнародному рівні»

07.02.2010 | Іван Вербицький

Наставник збірної України з вільної боротьби про виступ команди на турнірі у Красноярську.

Минулого тижня українські борці вільного стилю блискуче відборолись на Золотому гран-прі Івана Яригіна в російському Красноярську. Дівчата відзначились чотирма нагородами - золото у Катерини Бурмистрової (категорія до 67 кг), срібло у Олександри Когут (до 51 кг) та Юлії Остапчук (до 63 кг), бронзу взяла Ганна Василенко (до 59 кг). У чоловіків - дві медалі: золото в категорії до 60 кг здобув Василь Федоришин, бронзу у вазі до 66 кг взяв Андрій Стадник.

Власне, яригінскій турнір став першим із серії відбіркових змагань до чемпіонату Європи-2010. Виступ у Красноярську дозволив наставнику чоловічої збірної Руслану Савлохову зробити певні висновки, якими від поділився з кореспондентом «СПОРТглавред». Щоправда, наша бесіда почалася з теми не дуже приємної.

- Руслан Сосланович, так вже вийшло, що розмову доведеться почати з того моменту, коли команда повернулася до Києва, точніше, до Борисполя. Там, в аеропорту в одного з провідних наших борців почалися проблеми з паспортом ...
- Думаю, що це непорозуміння і незабаром все стане на свої місця. Мене дивує інше. Чому людина чотири роки їздила з одним паспортом, і у нього не виникало ніяких проблем, а сьогодні раптом почалися якісь труднощі? Невже за чотири роки прикордонники не змогли розпізнати - підроблений паспорт чи ні?

- В офіційній інформації так і сказано: «закордонний паспорт Алдатова фігурує в списку викрадених, загублених або недійсних документів» ...
- Хтось надав прикордонним службам таку інформацію. Вони ж тільки виконавці.

- Раз так, то хто зацікавлений в тому, щоб у Алдатова були проблеми?
- Це питання в компетенції президента Асоціації спортивної боротьби України Ельбруса Тедеєва. Він подав з цього питання офіційний запит до прокуратури.

- У Алдатова раніше були проблеми з українським законодавством?
- Жодних. Ібрагім - законослухняний громадянин України. І позбавити його громадянства можна тільки в судовому порядку. Розумієте, перед тим, як офіційно стати українцем, Алдатов написав заяву і офіційно відмовився від громадянства Росії. Та й, давайте бути об'єктивними. За чотири роки виступів під українським прапором Ібрагім зробив для України чимало: став чемпіоном світу, призером чемпіонату Європи. Невже ці досягнення не варті поваги? Так, Алдатов не взяв медалі на Олімпіаді в Пекіні. Але звинувачую в цьому, в першу чергу себе. Щось я пропустив у підготовці Ібрагіма. Але разом з тим Алдатов - людина, націлена на золото Олімпіади в Лондоні. На золото для України.

- Останні події можна якось пов'язувати зі спортивною діяльністю Алдатова?
- Виключати не можна нічого. За моїми спостереженнями, проблеми в Ібрагіма почалися після того, як він перейшов у вагову категорію до 84 кг. Також не можна забувати про скандал між Ельбрусом Тадеєвим так міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. Оскільки ці дві події сходяться в часі, хтось міг використати момент в корисливих цілях. Можливо, щоб насолити Тедеєву.

Також комусь вигідно регулярно піднімати тему неукраїнських борців в української збірної. Мовляв, Савлохов постійно привозить сюди кавказців. Але, вибачте, подібна практика існувала завжди, ще задовго до того, як в Україні з'явилися брати Савлохови. Пригадайте, адже ще до війни за Україну виступав Ялтирян. Потім українцями стали Кулаєв, Гусов, Туганов, Біга. Так, це був Радянський Союз. Але, тим не менше, ця плеяда великих борців захищала честь України.

- Давайте поговоримо безпосередньо про спорт. І розмову про турнір у Красноярську пропоную почати саме з Алдатова ...
- Ібрагім зайняв п'яте місце. Але тільки тому, що ще не відновився після застуди. Фахівці в один голос визнали, що на яригінському турнірі у ваговій категорії до 84 кг крім Алдатова прийомів не проводив майже ніхто. Росіяни самі кажуть, що Ібрагім - єдина в цій вазі людина, яка проходить в ноги і переводить суперників на сто відсотків. Решта банально штовхалися, чекали жереба. Особливо показова фінальна сутичка турніру в Красноярську, в якій зустрічалися росіяни Абдусалам Гадісов і Анзор Уриш. В основний час була одна штовханина, спортсмени навіть не приховували, що чекають на жереб.

Алдатов ж пройшов непросту сітку. У першому колі він зустрівся зі своїм земляком Тарасом Данько. Сутичка була наполегливою, але сильнішим виявився Ібрагім. Потім наш борець дуже переконливо переміг срібного призера чемпіонату світу-2009 Джейкоба Херберта із США. Потім була перемога над срібним призером чемпіонату Росії Сорітовим. У сутичці за вихід у фінал Алдатов поступився Урішеву. При цьому перший період Ібрагім виграв, але, потім, мабуть, стали позначатися наслідки хвороби. В результаті ми вирішили поберегти Алдатова і не виставляли його на сутичку за третє місце проти ще одного росіянина Сослана Кцоєва. Але, повторюся, спортивний результат для нас в даний момент не такий важливий. Зараз оптимально готові росіяни. Наші борці виходять на свій максимум до Київського міжнародного турніру, тобто до другої половини лютого.

- Данько після красноярського турніру - чітко другий номер збірної?
- Так виходить. Але Тарас - борець, здатний себе показати. Повторюся, їх сутичка з Алдатовим була дуже наполегливою. Та й Данько - не той хлопець, що опускає руки. Мене тішить, що в категорії до 84 кг існує така серйозна внутрішня конкуренція. У таких умовах завжди буде результат на міжнародній арені. Набагато гірше, якщо у вазі є один лідер і він не змінюється протягом десяти років. Прогресувати йому набагато складніше. Коли відчуваєш внутрішню конкуренцію - не дозволиш собі розслабитися.

- У категорії до 55 кг внутрішня конкуренція нібито теж існує. Але в Красноярську наші представники знову розчарували ...
- Що правда, то правда. Ми навмисне взяли на яригінскій турнір двох лідерів. Я дуже сподівався, що Микола Айвазян і Юрій Леденьов себе проявлять. Але обидва розчарували, причому по повній програмі. Леденьов програв не дуже сильному борцю в першій же сутичці, Айвазян поступився зовсім не титулованому супернику у другій.

Безперечно, Айвазян приємно здивував на чемпіонаті світу-2009. Але свій успіх потрібно чимось закріпити. Насправді, що Микола, що Леденьов здатні показувати, які вони сильні, тільки всередині країни. Та варто їх вивезти на якийсь серйозний міжнародний турнір, як йде провал. Там вони частіше за все показують боротьбу, яка мене, м'яко кажучи, не влаштовує. Розумієте, демонстрація майстерності всередині країни і за її межами - дві великі різниці. З такою боротьбою далі України нікуди не поїдеш. Що Леденьов, що Айвазян давно знали, що вони їдуть на такий серйозний турнір, як гран-прі Яригіна. Вони зобов'язані були добре психологічно налаштуватися і викластися. Але такого не сталося.

- Айвазян вже показав на чемпіонаті світу, що може боротися дійсно добре ...
- Боротьба - не той вид спорту, де можна собі дати слабинку. Навіть олімпійським чемпіонам. Взяти того ж Тедеєва. Він ставав чемпіоном світу, але приїжджав додому і далі наполегливо працював. Не зупиняючись. Ельбрус не думав про те, що, показавши щось на одних змаганнях, він автоматично ставав лідером. Поки я головний тренер, такого ставлення у нас не буде.

- Треба розуміти, що на Кубок світу в російську Махачкалу ні Айвазян, ні Леденьов не поїдуть?
- Перед цим буде Київський турнір. Нехай борються і визначають найсильнішого. Хто буде кращим, той і поїде до Махачкали.

- Тепер поговоримо про наших медалістів гран-прі Яригіна. Андрій Стадник у категорії до 66 кг виграв бронзу чи програв золото?
- У даному випадку я б не став звертати уваги на зайняте місце. Андрій відборовся просто відмінно. І це на тлі втоми, що накопичилася за час виступів за німецький клуб. Розумієте, коли Стадник у формі, його не здатен зупинити ніхто в світі. Показовий момент. Як тільки ми приїхали до Красноярська, люди насамперед почали запитувати: «Стадник буде боротися?» Коли відповідав ствердно, співрозмовники зраділи, мовляв, тепер зрозуміло, що турнір буде цікавим.
Щоправда, у півфіналі Андрій програв росіянину Адаму Батирову. Але як програв? Буває, що росіянам перемоги на красноярському турнірі потрібні, як повітря. Ми ж туди приїжджаємо, щоб спробувати себе і показати, що вміємо. От і Стадник не налаштований на боротьбу за вихід у фінал і поступився. Але боротьбу протягом турніру Андрій показував просто відмінну. Росіяни йому просто аплодували. Та й взагалі, українських борців у Росії дуже люблять і поважають. За те, що вони показують гідну, красиву боротьбу світового рівня.

- Вас не турбує, що впевненість Стадника у своїх силах може перерости у самовпевненість?
- Аж ніяк. Хвилююся лише за те, щоб Андрій був здоровий, щоб його обходили травми та хвороби. Минулорічна історія з уколами нам обійшлася дуже дорого. Тому зараз ми будемо постійно на чеку, щоб не допустити подібних помилок. Якщо Стадник буде здоровий, то восени він здатний стати чемпіоном світу в Москві. Для цього у нього є і майстерність, і досвід, і бажання.

- Василь Федоришин став переможцем гран-прі Яригіна у ваговій категорії до 60 кг, продемонструвавши при цьому блискучу боротьбу. При цьому сам Василь каже, що це ще не пік його можливостей ...
- І це правда. Разом з тим, в попередніх сутичках з молодими борцями Васі довелося дуже непросто. Особливо наполегливими були росіянин Ахмед Чака і узбек Бахрам Єрматов. Вони без остраху йшли в атаку і створили Федоришину багато проблем. Для цих хлопців Василь - великий подразник. І справді, після тих сутичок Федоришин сказав мені: «Так, Руслан Сосланович, молоді наступають». Про те ж, якою непростою була чвертьфінальна сутичка Василя проти японця Норіюкі Такацукі, я просто промовчу. У цих борців були свої розрахунки, адже в 2006-му японець переміг нашого борця в поєдинку за третє місце на чемпіонаті світу. А у фіналі Федоришин переміг ще одного представника Японії Хіроюкі Оду. Причому боровся Василь просто блискуче - продемонстрував багатий технічний арсенал, виконував різні кидки.

Можу вам сказати, що в Красноярську був саме той Федоришин, який нам потрібен на Олімпіаді в Лондоні. Втім, за його готовність я не хвилююся, тому що Вася - той хлопець, якого не треба зайвий раз запитувати або контролювати. Це людина, яка завжди знає, що йому треба робити й під час тренувань, і під час відпочинку.

- Таке враження, що Федоришин став ще сильніше і впевненіше у своїх силах. Чи не рано він проявив себе? Адже, за словами самого Василя, росіяни в середині 2000-х вже готувалися під нього і десь призвичаївся. Можуть вивчити і зараз ...
- Ну, це звичайна практика. Росіяни тренуються не тільки під Федоришина, але і під Стадника, Алдатова, Данько. Але ж ми теж на місці не стоїмо, теж придумуємо щось нове і рухаємося вперед. Ніхто зі мною не посперечається, що Федоришин і Стадник повинні були ставати чемпіонами на Олімпіаді в Пекіні. Але не вистачило трохи. Нічого, будемо прагнути до трьох золотих медалей в Лондоні. І це не просто слова. По силі, за можливостями і потенціалом Стадник, Алдатов і Федоришин здатні бути найсильнішими в світі.

Інші теж здатні. Якщо будуть тренуватися як ці хлопці, як тренувалися наші чемпіони радянських часів. Потрібно тренуватися багато і наполегливо. Це єдиний шлях на вершину. Мене дивують тренера, які кажуть: «Якщо будеш багато тренуватися, то згориш, не зможеш». Це вигадки. Адже ті ж дагестанці або осетини тренуються по два рази на день навіть якщо немає зборів. За дві години! Тому у них така конкуренція. І щоб не поступатися їм, потрібно працювати з таким же завзяттям.

У Росії рік пропустиш - і повернутися на лідируючі позиції вже складно. Візьміть Георгія Кєтоєва. Талановитий борець, у 2007-му він виграв чемпіонат світу однією рукою. Фахівці в один голос говорили, що це майбутній олімпійський чемпіон у вазі до 84 кг. Але на Олімпіаді він програв і не може оговтатися досі. У Красноярську він поступився, вже виступаючи в категорії до 96 кг. Те ж саме було і на торішньому чемпіонаті Росії.

- У трьох вагових категоріях у Красноярську Україна не була представлена. Вважаєте, не було гідних кандидатів?
- Ми не брали представників категорій до 74, до 96 і до 120 кілограмів, тому що там у нас немає явного лідера. Напередодні яригінского турніру у Броварах відбувся Кубок України. Ці хлопці повинні визначити, хто з них сильніший. Я б навіть сказав - хто надійніше. Кубок країни - перший етап відбору. Потім представники цих ваг поборються на Київському міжнародному турнірі.

- Тривалий час йдеться про можливе повернення в спорт досвідченого суперважковика Вадима Тасоєва ...
- На Київському турнірі Вадим, швидше за все, боротися ще не буде. Але до чемпіонату країни він повинен бути в строю. Поки здоров'я дозволяє Тасоєву витримувати тренувальні навантаження. Але, безперечно, після тривалої паузи повертатися непросто. Разом з тим, у нас є Василь Тесьминецький, після операції виступить на Київському турнірі Ваня Іщенко. Крім того, повинен відзначити молодого хлопця Мурадіна Кушхова, який переміг на Кубку країни. Причому переміг не просто зі спортивного результату, а й показав гарну боротьбу, вигравши майже у всіх старожилів.
- У категорії до 96 кг в Кубку знову не боровся потенційний лідер - Георгій Тібілов ...
- Він ніяк не може відновитися після хвороби. Але вічно чекати ми не можемо. Якщо Георгій не візьме участь у Київському турнірі, то в обойму він вже не потрапляє. Занадто мало часу залишилося до Олімпіади в Лондоні.

- За відсутності Тібілова Кубок України виграв Павло Олійник, який переміг у фіналі чемпіона світу серед юніорів Валерія Андрійцева ...
- Це не сюрприз, адже в лютому минулого року Олійник виграв Київський турнір. Але разом з тим Андрійцев - чемпіон країни минулого року серед дорослих. Йому час вже засвітитися на міжнародному рівні.

Ми пробуємо всіх кандидатів збірної в серйозних турнірах. І дивимося, хто з них надійніше на міжнародному рівні, а не всередині країни. У нас же як іноді виходить? Люди думають, що для того, щоб стати першим номером збірної, досить налаштуватися і виграти одну сутичку в чемпіонаті країни. Від цієї системи треба відмовлятися. У нас немає такої внутрішньої конкуренції, як у Росії. На одну сутичку може налаштуватися будь-хто. Нам потрібні стабільні та стійкі борці. Ці якості можна виявити тільки в турнірах за межами країни.

- Василь Федоришин сказав, що бажає виступити на Кубку світу в Махачкалі. Ви дасьте йому такий шанс?
- Так. Вася поїде на Кубок світу. І взагалі, до Махачкали ми плануємо відправити основний склад. І спробуємо поборотися за перемогу. Повірте мені, боротися в Дагестані непросто. З психологічної точки зору. На п'ятитисячний стадіон буде 20 тисяч бажаючих купити квитки. Тому на Кубок світу повеземо людей з характером, стійких.

- Ви вже визначилися з остаточним складом на Кубок світу?
- Ні. Наші представники в деяких вагових категоріях визначаться на Київському турнірі.

- Виходить, лідери Київський турнір пропустять?
- Так. Федоришин, Стадник, Алдатов будуть звільнені від участі в нашому турнірі. Данько, як видно, буде виступати. Він напевно сам в цьому зацікавлений, адже в Красноярську Тарас провів всього одну сутичку.

- Але ж до Києва планує приїхати ціла група видатних борців. Їм теж потрібно створити конкуренцію ...
- Попередньо свій приїзд підтвердили чинні чемпіони світу Бесік Кудухов (до 60 кг), Хаджімурадов Гацалов (до 96 кг), чемпіон світу та Європи 2003 року Ірбек Фарний (до 66 кг) з Росії, олімпійський чемпіон Афін Артур Таймазов з Узбекистану. Ясна річ, що вони будуть фаворитами нашого турніру. Але нічого, у нас навіть крім лідерів є борці, здатні дати бій світовим лідерам. Нехай молодь заявляє про себе перемогами над найсильнішими. Це прекрасний шанс заявити про себе.