Іван Кулішов: «У кожного борця свій план сутички»
30.11.2009 | Олександра Васильчук
Іван Васильович пояснив чому не вигукує підказок своїм учням.
- Напередодні Чемпіонату Світу ви давали досить оптимістичне інтерв'ю. Наскільки ваші прогнози співпали з дійсністю? - Чесно кажучи я не дуже задоволений результатами. Я розраховував, що Вася Федоришин виграє, і Стадник буде в трійці. Але Андрій їхав з хворою рукою і практично не міг там боротися. Звичайно великі надії покладалися на Василя Тисьменецького, він цілком міг потрапити до трійки у важкій вазі. Але програв дуже серйозному супернику, призеру Олімпіади. А той програв росіянину і у Василя не було можливості «втішитися».
А ось, той факт, що Ібрагім Алдатов став третім в новій для себе категорії, я розцінюю, як успіх. Йому потрібно ще звикнути до цієї категорії, набрати вагу. Сам я до Данії не їздив, дивився по телевізору, та з тренерами розмовляв, у нього були всі шанси стати чемпіоном.

- Але все-таки збірна повернулася з медалями ... - Звичайно, я вважаю, що для України це дуже великий успіх. Адже в нашій Федерації 180 країн, і кожна готує своїх кращих спортсменів, виділяє гроші. Та й фармакологічні можливості у багатьох дуже високі. Це раніше, кожна країна учасниця готувалася у себе вдома, а тепер з'явилася безліч центрів підготовки. Куди приїжджають борці з різних країн - вивчають суперників. Сьогодні через нові правила техніка стала простішою і відповідно стало складніше домогтися перемоги. Тепер складно виграти за рахунок витривалості. До того ж важливу роль відіграє везіння - хто витягнув шар, той і виграв по суті. Як наприклад в Данії Федоришин програв Кудухову. Адже це сліпий жереб, обидва мали однакові шанси стати чемпіоном.
- Іване Васильовичу, ви працюєте в одному з найстаріших залів Києва - Манежі Суворовського училища. За якими критеріями ви відбираєте собі учнів? - Ми відбираємо тих, хто хоче займатися, і показує результат. Адже головне, що б людина дотримувалася режиму тренувань. Важливе бажання тренуватися. А в принципі ми нікого ніколи не виганяємо. Навпаки завжди всіх запрошуємо приходити до нас у Манеж. Провідним борцям теж необхідний спаринг. Тому чим більше хлопців займається, тим краще для тих, хто займається цим професійно, їм є з ким працювати. Звичайно, зараз позначилася економічна криза. Хлопці поступово йдуть на роботи працювати. Адже на боротьбі багато не заробиш.
- Я звернула увагу, що на відміну від інших тренерів, на змаганнях ви мовчки спостерігаєте за діями своїх підопічних, не вигукуючи підказок. - Я просто знаю, що кричи, не кричи, якщо спортсмен не навчений, йому нічого не допоможе. Людина, коли на килим виходить вона і тренера не почує. Йому ніхто не допоможе, він дуже глибоко в собі. Ось я пам'ятаю, що коли сам особисто боровся, то коли тренер давав установку, то я його розумів. Але у кожного борця свій план сутички, і збивати його не можна. Звичайно я з боку бачу, що він може зробити той чи інший прийом, але також я знаю, що можливо він не готовий і пішовши виконувати цей прийом тільки програє. Борець сам повинен виходити із ситуації, розраховуючи на своє вміння.
|