Ігор Барна: «Спортсмен не повинен себе шкодувати»

23.01.2012 | Олександра Васильчук

Тренер Василя Федоришина про плани на 2012

- Ігор Адамович, на Кубку України Василь виступав у незвичній ваговій категорії, як він почувався у новій вазі?
- Вважаю, що він виглядав нормально. У Чернігові він виступав у вазі 66 кг, аби не ганяти зайвий раз вагу. Я давно говорив йому про цю категорію, були навіть думки остаточно перейти у 66 кг, але вже не до того., адже зараз наше головне завдання здобути ліцензію.

- Такої очікуваної для вболівальників зустрічі з Андрієм Стадником, на Кубку України не вийшло. А чи були інші гідні суперники для Василя?
- Я б не сказав, що на внутрішньому Кубку не було з ким боротися. Навпаки. Той же Білокопитний – не подарунок, а серйозний конкурент, він зрілий борець міжнародник. Хоча Василь цілком би міг адаптуватись в цій вазі.

- Цього року у Василевій вазі 60 кг, знову на повний голос нагадав про себе Євген Хавілов. Як вважаєте це стимулюватиме Василя?
- Євген Хавілов з’явився не вчора, вони давно конкурують. Я завжди налаштовую Василя на перемогу, а для того, аби вигравати міжнародні змагання потрібно перемагати і на внутрішніх. Якщо в країні не буде конкуренції, то на світовому рівні буде зовсім не просто.

- Ви вже прикидали, хто буде основним суперником Василя на ліцензійних турнірах?
- Я ще особливо не аналізував. В мене немає особливо даних, хто вже здобув в інших країнах. Але потрібно розуміти, що Олімпійські Ігри це такий стимул, що у боротьбі за ліцензію, кожен спортсмен, з будь-якої країни може бути дуже складним. Тому я не беруся робити прогнози. Будемо сподіватися, що все буде добре, ми вже через це проходили минулого олімпійського циклу.

- У грудні на тренерському семінарі йшлося про те, що деякі тренера аж занадто шкодують спортсменів. А як знайти ту золоту середину?
- Я дотримуюся тої ж думки. Тільки там трішечки інакше питання стояло – головне аби спортсмен сам себе не надто шкодував. Тому, що є спортсмени, котрі самі себе дуже жаліють. А з таким підходом досягнути високих результатів не можливо. Ще Карл Маркс казав: «До вершин науки не має широкої дороги. Тільки той досягає її сяючих вершин, хто без страху і втоми карабкається її скелястими стежками». В спорті так само! Василь трудяга, він всі роки важко і багато працює. Я ніколи не бачив аби він собі дозволяв послаблення.

- Багато молодих тренерів мріють про такого вихованця, як ваш. Що б ви порадили їм?
- Я не можу давати якихось однозначних порад – потрібно просто багато працювати. Компонентів багато. Я вважаю, так – аби був хороший врожай, потрібно аби був сприятливий грунт, сортове насіння і добрий господар. Тобто, щоб трапилась обдарована дитина, був кваліфікований тренер та хороші умови.