Мар’яна Квятковська: „Головне не хвилюватися”

19.07.2010 | Василь Танкевич

Мар’яна Квятковська перемогла фаворитку на туше і мріє про чемпіонат світу

Нещодавно в Дніпропетровську відбувся чемпіонат України з вільної боротьби. Однією з головних несподіванок стала перемога 22-річної Мар’яни Квятковської у вазі до 63 кг. Уродженка Калуша, яка нині тренується у Львівському училищі фізичної культури, в півфіналі на туше перемогла фаворитку – учасницю Олімпіади-2008 Юлію Остапчук. Чемпіонка Європи 2008 року вперше у кар’єрі стала чемпіонкою України.

- Першу сутичку боролась з донеччанкою Марією Куліковою – виграла на туше, - каже борчиня «Галичині спортивній». - Другу провела з львівською дівчинкою Роксоланою Хемич. Також виграла на туше. І в півфіналі вийшла на Юлію Остапчук.

- Фавориткою у вашій парі вважалася Остапчук.
- Тренер Ігор Дух мене добре налаштував. Сказав вийти, зібратись з думками і добре відборотись. Головне, не переживати. Вийшла, пройшло секунд тридцять і я зробила свій коронний прийом – кидок через бедро. І поклала суперницю на туше.

- Готувала цей прийом чи він вийшов спонтанно?
- Готувала. Взагалі я зі всіма так борюсь. Цей кидок мені подобається.

- Остапчук знала про твій коронний прийом?
- Звичайно. Я багато-кому його робила, на багатьох змаганнях. Напевно, добре підготувала цей прийом, тому і зробила.

- Як спеціалісти сприйняли твою перемогу над Остапчук?
- Зі старшим тренером ще не розмовляла. А мій особистий тренер Ігор Григорович Дух задоволений моєю перемогою. Він приділяє мені багато часу, я наполегливо тренуюсь. Він психологічно був готовий до того, що я переможу.

- Як склалась фінальна сутичка з донеччанкою Ганною Федоровою?
- Я розуміла, що виграю в неї. Але фінал є фінал. Він все рівно напружений. Боїшся якийсь зайвий рух зробити, щоб нічого не програти. Я виграла два періоди по 1:0 і не особливо намагалась збільшити перевагу, просто утримувала переможний рахунок.

- В Дніпропетровську ти боролась в наколіннику.
- Я його, напевно, доки буду боротись, доти не зніму. Були травми коліна, операції… Коліно постійно мене мучить, є дискомфорт. Але коли виходжу на килим – забуваю про травму. Знеболюючими не користуюсь. На тренуванні розігріваю коліно – коли воно розігріте, менше його відчуваєш. А на змаганнях одягаю наколінник і виходжу на килим з думками, що все буде добре.
- Ця перемога забезпечила тобі путівку на чемпіонат світу?
- Я сподіваюсь.

- До чемпіонату світу будуть якісь серйозні змагання?
- Можливо, ми поїдемо на турнір в Польщу. Більше нічого не передбачається, тільки навчально-тренувальні збори.

Також хотіла би подякувати президентові нашого львівського клубу "Лідер" Юрієві Копитку. Він багато в чому нас із братом Андрієм (призер чемпіонату Європи серед юніорів – авт.) підтримує – фінансами, в проживанні, харчуванні. Також вдячна своїм тренерам – Ігорю Григоровичу Духу і моєму першому тренеру Юрію Олексійовичу Кірілову. Хочу подякувати за підтримку Ірині Мерлені, Наталі Синишин і Христинці Томенчук. Ну і, звичайно, братові Андрієві, а також всім, хто зі мною тренувався – хлопчикам, дівчатам.